Выускники Херсонской мореходки

 

Главная • Поэзия • Евгений Куцев - Ольвійські сни

Ольвійські сни

 

Мовчазна велич небосхилу

Вечірні зорі пригасила,

Панує тиша, степ заснув.

Між трав нічний вітрець блукає

Та пошепки розповідає

Сни про славетну давнину.

Сон перший – ранок

В той час, коли морські дороги

Найнебезпечніші були,

Дивились Олімпійські боги,

Як греки в Скіфію пливли.

Цікаво їм було, шляхетним,

В ойкіста*

Зладиться, чи ні

Розбудувати вільне місто

У невідомій стороні.

І навіть гордовита Гера

Примовкла, дивлячись униз

На крихітну між хвиль галеру,

На смертних з купами валіз.

Аж ось і берег у лимані

Постав попереду із мли,

Могутнім поштовхом, востаннє

Гребці на весла налягли.

На пагорбі обрав ділянку,

Щоб видно обрії було,

Новітні мешканці землянки

Собі відрили за житло.

Дарма, що дах із очерету,

Крок початковий, але крок –

Приймавсь привезений з Мілету

Тендітний Греції росток.

По краплі краплею, поволі

Тяглись до Скіфії човни,

Пливли творити з мрії долю

Не пасинки – нові сини.

Коли ж з тих місць дитячий гомін

Аж до Олімпу долетів,

Неначе блискавичний промінь,

Хтось зауважив із богів:

«Життя не згасне, доки діти

Сміються весело. Навік

Ім’я їм – ольвіополіти,

А місту – щастя рік у рік!»

Сон другий – день

Яскраве місто день осяяв.

Від брам вхідних до вівтаря

Святковий натовп зустрічає,

Шанує Скіфського царя.**

За стінами лишивши військо,

На вбраний квітами майдан

Йде поміж городян ольвійських

Степів безмежних владний пан.

Він тут не вперше: свій будинок,

Служниці, амфори вина –

Прямує цар на відпочинок,

А чи знайде його – хтозна.

Богоподібний сам не знає;

Розпещений, не відчува,

Що він не запашне вино

Із насолодою ковтає, -

Свій смертний вирок випива.

Давно, давно, а не сьогодні

Його наблизив до безодні

Своїх підлеглих тихий гнів,

Коли він рідний скіфський одяг

На одяг грецький замінив.

На білосніжному хітоні

Не краплі пролиті червоні –

То власна кров його струмить.

Не відчуває, що в цю мить

Здалеку погляди, як стріли,

Чоло державне простромили,

Віднявши владу та життя.

З цієї миті – небуття…

За стінами лишивши військо,

Сп’янілий, падає в бур’ян,

У сяйві дня, серед ольвійців,

Не грек,

Не скіф,

Не цар,

Не пан…

 

Сон третій – сутінки

Неначе морок сновидіння –

Людина? Привид? У каміння

Листа свинцевого хова.

Страшні у тім листі слова:

«О, златокудрий Аполлоне,

Почуй, почуй мої прокльони!

Нехай безжалісні потвори,

Як вихор, налетять сюди,

Зруйнують дім Артемідора,***

Його подвір’я та сади

Заллють гіркотою полину,

Потопчуть всі його поля,

Нехай розступиться земля,

Та самого його поглине,

Пихатого…»

Так почалось.

Чи так скінчилось?

За хвилину,

За день, за місяць розрослась

Ненависть. Крізь вузьку щілину

По місту слизько розповзлась.

Оце для гарпій справжнє діло:

«Нас кличуть, сестри, полетіли!...»

То деж ти, Аполлонів храм?

Щасливе місто, де ти? –

Гине…

Свинцем над Скіфією хмари

Повзуть, ламаючи блакить.

Слабшаючи, впадають стіни,

Розчавлений, йде в землю крам.

Під трави, в сутінки століть

Йде в землю місто, мов примара…

Єдиний храм лише встоїть –

Руїни, -

Храм богині свари.

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Припало попелом багаття,

Жар на зірки перетворивсь;

Багато снів, ой, як багато

Ольвійський степ передививсь…

 

*Ойкіст – керівник, головний у групі переселенців.

** Скіфський цар Скіл (5 ст. до н.е.) був позбавлений влади та загинув. Однією з причин цього було незадоволення скіфів тим, що їх володар занадто переймав звички та поведінку греків.

*** Під час розкопок на схилах Ольвії було знайдено залишки великого будинку, зруйнованого колись селевим потоком. Цікаво те, що археологам стало відомо ім’я власника будинку. У фундаменті знайшли підкладений, мабуть ще при будівництві, свинцевий лист із прізвищем власника - Артемідора та прокляттям на його адресу.

 

Біленька хата

Біленька хата край дороги,

В віконця квіти заглядають.

Роки щасливі, чи убогі

Ідуть повз неї та зникають.

В куті за образами — трави

Духмяні. Від лампади тіні.

Старенький дід сидить на лаві

І дивиться крізь хатні стіни.

Поделиться в социальных сетях

 
Херсонский ТОП



Copyright © 2003-2022 Вячеслав Красников

При копировании материалов для WEB-сайтов указание открытой индексируемой ссылки на сайт http://www.morehodka.ru обязательно. При копировании авторских материалов обязательно указание автора